Як в тому фільмі “Привид будинку на пагорбі”, на київських пагорбах починаючи з середи, літає дух “ширки” - широкої коаліції. Після славнозвісної президентської промови вся країна чеше потилицю і думає: “Що ж це він мав на увазі?”.
“Даю доручення Партії регіонів, БЮТ і НУНС разом з іншими переможцями розпочати попередні політичні консультації щодо формування більшості і уряду”
Цим самим він підтвердив слова Віктора Януковича, котрі прозвучали трохи раніше того ж дня.
З того часу з”явилося чимало цікавих матеріалів - це і фальшива заява Костенка, “химерне” звернення частини новообраних депутатів до Президента, а також звернення Єханурова (автентичність не підтверджено). ЦВК підрахувала 100%, і надзвичайно рада цьому, однак це не означає, що поневіряння українського народу закінчились.
Про зростання незадоволення виборців вказує те, що на цих виборах зросла частка голосу “проти всіх”. Якщо на виборах-2006 проти всіх проголосували всього 1,77% виборців, то на дострокових - вже 2,73%. Різниця - відсоток, тобто близько 200 тисяч населення. Політики, котрі ще мають розум у порохівницях, мали б задуматись. Однак зараз ніхто ні про що не думає, адже на повістці дня - питання коаліції.
Володимир Литвин чекав свого цілий тиждень. Озвався аж у пятницю, де все рівно так і не розказав прямо, з ким він хоче бути - з біло-голубими чи помаранчевими.
“Пропозиція Президента - давайте пройдемо цю дорогу. …. Моя душа лежить разом з людьми”
Володимир Литвин, 5 жовтня 2007
Він знає, що його рішення досить важливе для країни. Не настільки, як рішення Мороза в серпні 2006, але й не останнє. От і чекає найвигідніших пропозицій. До речі, за тиждень з ним встигли проконсультуватись усі політичні сили. Тож досі достеменно не відомо нічого.
А 5 жовтня на додачу до всього Віктор Ющенко заявив, що Тимошенко стане прем”єром тоді, коли “буде досягнута згода, насамперед між демократичною більшістю й опозицією. Очевидно, що це повинно ґрунтуватися на прозорості формування уряду і парламенту”. Якщо перефразувати - вона буде головою уряду тільки через труп Януковича. Очевидно, що Ющенку аж ніяк не вигідний Янукович. Певно, якісь уроки з осені-2006 все ж таки були винесені, коли Секретаріат та Кабмін вели цілодобову позиційну війну, і рейтинг героя української революції скотився нижче плінтуса. Лише коли Ющенку поклали “мат” він почав грати конем - і Україна побачила серію надзвичайно цікавих публікацій під назвою “президентські укази”. Тоді рейтинг поправився, підріс, наче на дріжджах. Але це не означає, що такого більше не повториться. Я навіть упевнений, що Янукович в якості нового прем”єра не полишить спроб атакувати Секретаріат. Як не як, “сані готуй влітку”, тобто до виборів Президента-2009 готуйся за два роки.
Тимошенко для Ющенка - теж не найкращий френд. Якими б не були продекларовані згоди, союзи, дружба, мир та жвачка - вона завжди буде його неформальним суперником. Жінки не прощають таких речей, як вересень-2005, коли “перший помаранчевий уряд” з тріском був посланий Президентом куди подалі. І якими б солодкими голосами вони (Юля і Ющ) не воркували перед телекамерами, дружби вже не буде. Зрештою, в українському політичному світі дружби не існує. Запам”ятайте це собі раз і назавжди. Є тільки певні обставини і ситуації, в яких співробітництво взаємовигідне.
Про що і свідчить теперішня поведінка нашого гаранта.
“Цілком очевидно, що завдяки діалогу між демократичними силами і Регіонами можна досягти стабільності в країні. Ситуація заключається в тому, що без діалога, без взаємопорозуміння робота парламенту нереальна”
Віктор Ющенко, 5 жовтня 2007
Досі не розумію, на який діалог він сподівається, коли Янукович за час свого другого прем”єрства знищив половину його позицій, і буде знищувати далі. Прем”єром ніколи не стане якийсь “технік” від блоку НУНС - Єхануров, Балога, чи ще там хтось, помаранчево-облакитнений. Якщо Ющенко і далі буде співати свою веселу пісеньку про широку коаліцію, то в Україні стане на один політичний труп більше. Один вже є, це Олександр Мороз. Чекаємо другого?
Широка коаліція - це самогубство Ющенка та розкол Нашої України - Народної Самооборони. І, очевидно, лише на руку регіоналам. Вони позбудуться ще одного незгодного суперника, а Україна нарешті реально побачить, якою буде партійна система. Вона окреслюється вже зараз, якщо порівняти результати виборів - 2006 та 2007. Це двопартійна система на чолі з ПР та БЮТ.
Я цього не хочу. А ви?
